У сучасній війні дедалі більше місце займають безпілотні літальні апарати. Не обійшлася без них і війна на Донбасі. Цікаво, що, крім розвідувальних машин, тут застосовують й ударні апарати.
Перші повідомлення про спроби застосування бойовиками безпілотників як носіїв зброї з’явилися ще влітку 2014 року під час прикордонних боїв. 4 липня десантники 79-ї окремої аеромобільної бригади повідомляли про спроби скидання осколкових гранат Ф-1 із ворожих безпілотників у районі прикордонного пункту Дякове.
Потім була зима – весна 2016 року, коли, за повідомленнями українських ЗМІ, бойовики здійснили кілька нальотів на склади боєприпасів ЗСУ в Запорізькій області. Влітку були повідомлення про скидання в районі Авдіївки протипіхотних мін ПОМ-2 «Набряк».
Для атак бойовики використовували малорозмірні малошумні (з електродвигуном) літальні апарати, з яких скидали запальні міні-«бомби». Судячи з численних фотографій, це маленькі дешеві китайські квадрокоптери, що можуть нести обмежене корисне навантаження. Щоб нівелювати це, бойовики використовували їх масово – у деяких випадках до десятка апаратів і вночі. Причому цілями для нічної атаки здебільшого вибирали непідготовлені до подібного сценарію об’єкти в найближчому тилу (до 20 км) угруповання сил АТО – насамперед це склади боєприпасів. Із великою часткою ймовірності скидалися невеликі заряди з начинкою з фосфору або його аналогів.
Загалом, якщо зважати на офіційні повідомлення Міністерства оборони, то перші досліди застосування дронів як носіїв зброї з боку бойовиків варто визнати успішними. Збитих у ході таких атак апаратів наші військові не демонстрували – може, з природної скромності, але, швидше за все, їх просто не було. І в цьому полягає доволі серйозна проблема нинішніх Збройних сил – можливостей для виявлення і найголовніше знищення ворожих БПЛА у нас немає.
З одного боку, для знищення легкого дрона цілком достатньо стрілецького вогню, проте, як показала війна, для цього потрібна колосальна витрата боєприпасів, водночас власне влучення в апарат не гарантувало його збиття – у відомих автору випадках втрат ворожих БПЛА фатальні пошкодження завдавались при влученні куль у двигун або акумулятор.
Виходом можуть бути гарматні зенітні установки на зразок ЗСУ-23-4 «Шилка», які можуть створювати доволі високу щільність вогню, але тут на повний зріст постає питання виявлення. Змушені говорити про те, що наразі адекватного вирішення проблеми немає.
І зрештою не можна оминути увагою ударні дрони, які надходять на озброєння української армії. Йдеться насамперед про малий безпілотний літальний апарат Warmate, розробки і виробництва польської приватної компанії WB Electronics S.A. Згідно з офіційними даними, що з’явилися у відкритому доступі 27 квітня 2016 року під час показу Президенту України Петру Порошенку нового озброєння і техніки для Збройних сил України в селищі Дівички Київської області засвітився такий апарат. Його складання налагоджене на потужностях ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» (ПАТ «ЧеЗаРа»). Цей дрон-камікадзе вагою усього 4 кг може нести або кумулятивну, або осколкову бойову частину на відстань до 10 км. Наведення – командне, оператором із пульта управління.
