Кривава висота: штурм Савур-Могили

saur_nov_04

Бойові дії в прикордонних із Росією районах Донбасу влітку 2014 року сьогодні оповиті численними міфами та легендами. Відновити реальні події, що відбувалися тут, доволі складно, адже як для бойовиків, так і для української армії, бої тут були кривавими та дуже часто неуспішними.

Найбільш знаковими з цього погляду стали події навколо кургану Савур-Могила – однієї з найвищих точок Донецького кряжа. З початком бойових дій влітку 2014 року курган не втратив свого стратегічного значення – адже до російсько-українського кордону від нього було менше десятка кілометрів, водночас звідси можна було контролювати коригуванням артилерійського вогню весь коридор на південь, уздовж кордону.

saur_nov_02Однак до початку червня 2014 року активних бойових дій у районі Савур-Могили не велося – вся увага сторін була прикута до Слов’янська. Хоча курган на початку червня взяли під контроль загони місцевих сепаратистів, посилені прибулими з Донецька бойовиками батальйону «Схід».

Фактично бої під висотою почалися 12 червня, коли десантники 79-ї бригади зробили невдалу спробу розгорнути на цьому напрямі артилерійську батарею. Результат цього невдалого рейду: двоє загиблих і 25 поранених у 79-ї бригади і двоє поранених з 3-го полку спецназу. Савур-Могила залишилася під контролем противника.

Перші спроби частин 51-ї та 30-ї окремих механізованих бригад взяти висоту 28 липня провалилися, натрапивши на суцільний вогневий артилерійський вал із трьох сторін: із боку РФ, з Тореза та зі Сніжного. Хоча варто зазначити, що й втрати противника були доволі відчутні.

Командування штабу АТО, прекрасно розуміючи погану мотивацію мобілізованих бійців механізованих бригад і чималі втрати десантників 25-ї бригади, висунуло в район добровольців із «роти глибинної розвідки», яка тільки формувалася на аеродромі Краматорськ під командуванням полковника Гордійчука (позивний «Сумрак»). На нього ж було покладено і загальну координацію дій навколо висоти. Це всього 22 бійці: група «Крим» під керівництвом командира з позивним «Іса» (9 осіб), група «Луганськ» під керівництвом Темура Юлдашева (8 бійців) і група «Харків» під керівництвом командира з позивним «Береза» (5 бійців). Також тут перебували кілька загонів ДУК «Правого Сектора», окремі бійці яких взяли участь у бойових діях.

saur_nov_07Першими в низці серпневих штурмів були події 4 серпня. Як згадував один із добровольців (позивний «Зоран»): «Штурм тривав хвилин сорок. А може й більше. Відчуття часу на війні кульгає. Під час цього штурму був вбитий підполковник 3-го полку. Він лежав обличчям вниз на ношах. Біла спина з двома кульовими пораненнями нерухомо дивилася в небо. Також було близько десятка поранених різного ступеня тяжкості».

Наступного дня була зроблена нова спроба, при цьому вирішили використати відволікаючий маневр: зімітували «звичайний» наступ, водночас десантники постаралися атакувати з боку Саурівки. І цього разу загинули дві людини, була спалена БМД.

Втретє вирішили діяти по-іншому: відправили під Савур-Могилу п’ять танків із боєкомплектом, зарядили фугасами. Вони виїхали і почали бити кожен по своїй цілі. За півгодини відпрацювали весь комплект і поїхали. Сильно перепало стелі меморіального комплексу – вона всередині порожниста, була виконана з армованого бетону, а зовні облицьована плиткою, тому снаряди не могли заподіяти їй великої шкоди. Танкові снаряди просто пробивали стіни стели наскрізь – і вони перетворилися на решето.

«Штурм і цього дня був невдалим. Танкам не вдалося завалити стелу, хоча і прямих влучень було чимало. Проте підпалити «зеленку» не змогли, хоча й було 39 градусів у тіні. Самовпевненість із десантників збили два «двохсоті», отримані від розриву міни поруч із БМД. Осколки прошили обшивку наскрізь, забравши життя бійців».

Однак остаточно висоту вдалося взяти лише 7 серпня. Для штурму були відібрані тільки добровольці, з яких були створені дві штурмові групи – одна зі складу 30-ї механізованої бригади (переважно зенітники і зв’язківці), друга – з десантників 25-ї, підтримані добровольцями.

Штурм завершився вдало. Почалася значно трагічніша історія – оборона висоти…

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password