У ході війни на Донбасі танки зіграли особливу роль.
Оскільки окремих танкових бригад було тільки дві, то вони були розподілені командуванням за напрямками.
Так, 1-а окрема танкова бригада з Гончарівська діяла переважно на луганському напрямку. За чотири місяці безперервних боїв у складі частини з’явилися справжні танкові аси, такі як капітан Олександр Мороз.
Народився він у сім’ї військового, тому питання про подальшу долю було фактично визначене.
Олександр закінчив Харківський гвардійський ордена Червоної зірки інститут танкових військ імені Верховної Ради України НТУ «ХПІ».
Офіцерську службу лейтенант Мороз розпочав командиром танкового взводу 1-ї гвардійської окремої танкової бригади. Одним із перших він почав опановувати сучасний Т-64 БМ «Булат».
Підрозділ капітана Мороза як найбільш підготовлений п’ять років поспіль – з 2004 по 2008 рік – брав участь у військових парадах на Хрещатику з нагоди Дня Незалежності України.
Навесні 2014-го року у складі двох танкових взводів Олександра Мороза було направлено на Луганщину.
Брав активну участь у боях липня 2014 року. Свою першу ціль – ворожу БРДМ – його екіпаж знищив під час бою між Георгіївкою і Розкішним. Його взвод був переданий батальйону «Айдар» та разом із десантниками 80-ї аеромобільної бригади брав участь у прориві оборони противника під Лутугиним, під Георгіївкою, Красним Яром, Вергункою. Під час штурму села Хрящувате Олександра поранив снайпер.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни 4 грудня 2014 року він був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
У січні 2015 року він повернувся до частини і був направлений в район Дебальцевого. Це був його «зоряний час».
12 лютого він провів під Логвинове найбільш відомий у історії донбаської війни бій із танками Т-72Б3 зі складу 5-ї танкової бригади Російської Федерації з Улан-Уде.
«У бою брали участь три бойові машини, — згадує Олександр, — моя, старшого сержанта Володимира Костенка і сержанта Геннадія Ковальського. Ці екіпажі мали значний досвід, адже брали участь у боях із російськими танками ще під Луганськом.
Ми отримали завдання прикривати лівий фланг підрозділів 30-ї омбр. «Булати» розгорнулися фронтом, кожен контролював свій сектор. Ліворуч від села я помітив ворожий Т-72Б, який відкрив вогонь по нашій піхоті. Мій навідник Федір Матюша знищив його першим пострілом з дистанції 900 метрів. Танк спалахнув і вибухнув».
Далі разом з екіпажем Костенка розтрощили другий російський танк, а третій був знищений екіпажем Ковальського.
Загалом за січень-лютий у боях навколо Дебальцевого рота Мороза знищила шість ворожих танків та одну БМП.
Восени 2015 року вже у званні майора він був призначений командиром 3 танкового батальйону у складі 1-ї окремої танкової бригади.
