*Актуально
Різке зростання цін на енергоносії, добрива, продовольчі продукти актуалізувало проблему продовольчої безпеки в Україні, яка і до того стояла доволі гостро. На тлі того, що, згідно з даними UNICEF, в Україні недоїдають 9,8 млн осіб (найгірший абсолютний показник серед усіх країн Європи), українська влада протягом багатьох років реалізує антипродовольчу політику.
«У країні з року в рік відбувається неконтрольоване зростання цін на харчі та продукти першої необхідності, а також безконтрольне вивезення зерна. Водночас спостерігається зростання податків для фермерів, відсутність доступу до дешевших енергоресурсів для переробників, а соціальні стандарти були й залишаються на дуже низькому рівні», – зазначає Сергій Баришовець, голова фракції «Наш край» у Чернігівській обласній раді.
За словами депутата, в Україні немає ані закону про продовольчу безпеку, ані навіть затвердженої стратегії в цій сфері (Мінекономіки розробило та опублікувало її проєкт ще у грудні 2020 року, але уряд досі її не затвердив). Не кажучи вже про конкретні програми з відповідальними і термінами.
Тому й останні рішення та плани влади, нібито спрямовані на допомогу населенню в умовах стрімкого подорожчання харчових продуктів, є недолугими і аж ніяк не вирішують критичної ситуації.
Зокрема уряд ввів обмеження у розмірі 10% націнки в роздрібній торгівлі на соціально значущі товари (Постанова КМУ №1 від 12.01.2021): гречану крупу, цукор, борошно, макаронні вироби, молоко, олію, яйця, курятину та вершкове масло.
«Цей захід сам по собі не втримає зростання цін, оскільки основна причина не в роздрібній націнці, а в тому, що зростає вартість виробництва та витрати на переробку: майже в 10 разів зросли ціни на газ, у 2 рази – на електроенергію, а також зросли ціни на сировину, насамперед на зерно», – коментує Баришовець.
Крім того, уряд зобов’язав приватних газовидобувників продавати 20% видобутого газу виробникам соціальних продуктів за цінами, що у 2–5 разів нижчі за ринкові (Постанова КМУ №1433 від 30.12.2021). По-перше, це негативно вплине на подальші інвестиційні плани приватних газовидобувників. По-друге, до списків виробників потрапили підприємства великих агрохолдингів, які працюють переважно на експорт. По-третє, ці обсяги газу хоч і продаються на біржі, процес відбувається непрозоро та немає зрозумілих пояснень, чому одні підприємства купують газ на аукціоні по 6 грн/куб. м, а інші – по 25 грн/куб. м. Інакше кажучи, проблему не вирішили, а корупційні ризики різко збільшили.
Водночас ідея Офісу Президента щодо продуктових карток узагалі не є актуальною для України, вважає Сергій Баришовець («Наш край»).
«У країні існує не дефіцит продуктів харчування, а дефіцит грошей у людей. Крім того, впровадження продуктових карток несе у собі корупційні ризики – вибір постачальників, завищення цін тощо», – упевнений депутат.
Більше того, замість необхідних заходів влада діє з точністю до навпаки, посилюючи проблеми продовольчої безпеки тим, що:
- запровадила податок на городи;
- запровадила мінімальне податкове зобов’язання на землю;
- дозволяє безконтрольне вивезення продовольчого зерна;
- не формує продовольчого резерву.
«Наш край» виступає категорично проти недолугих рішень уряду, які тільки поглиблюють зубожіння населення, та закликає владу змінити політику щодо продовольчої безпеки. На думку фахівців «Нашого краю», уряд має:
- сформувати продовольчий резерв і використовувати механізм товарних інтервенцій через Державний резерв;
- запровадити державне регулювання вивезення продовольчого зерна, наприклад, через експортне мито. Цей крок, з одного боку, поповнить держбюджет, а з іншого – стимулюватиме внутрішню переробку та унеможливить нинішню ситуацію, коли Україна імпортує борошно з Туреччини, виготовлене з українського зерна;
- впровадити нульову ставку ПДВ на соціальні продукти харчування. Це дасть змогу знизити ціни на них до 20%. Наприклад, у Польщі вже знизили ставку ПДВ на продукти харчування до 0%. Більше того, нульову ставку ПДВ на всі продукти харчування планують запровадити у всіх країнах Європейського Союзу одночасно, орієнтовно з другого півріччя 2022 року;
- впровадити регулярні грошові доплати пенсіонерам (раз на два або на три місяці), які отримують пенсію, що нижча за фактичний прожитковий мінімум (4419 грн/міс. у листопаді 2021 року), а таких в Україні орієнтовно 9 мільйонів. Якщо зробити доплату в розмірі 1000 грн, то додатково з бюджету знадобиться 40-50 млрд грн. Владі необхідно виробити пріоритети: або продовжувати розпил бюджетних грошей на «Великому будівництві», або дати можливість найбіднішим верствам населення хоч якось пережити стрімке підвищення цін на продукти харчування;
• збільшити прожитковий мінімум у держбюджеті – 2393 грн (до якого прив’язаний розмір мінімальної пенсії) до фактичного розміру, розрахованого Міністерством соціальної політики, – 4419 грн (листопад 2021-го).
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
