Люди: неймовірна життєва динаміка четвертокласника Івана Міщенка
Йому лише 9 років, але він уже багаторазовий чемпіон всеукраїнських змагань з акробатики, виборював призові місця на чемпіонатах з дзюдо, тренується шість днів на тиждень і при цьому має непогані успіхи у навчанні. Цей хлопчина мріє про спортивну кар’єру і знає причину україно-російської війни. Мова йде про звичайного четвертокласника з Чернігова Івана Міщенко. Давайте знайомитися!
- Мене звати Іван, мені 9 років. Навчаюся у Чернігівській школі № 33. З 4 років займаюся акробатикою в спортивно-цирковій студії «Тріумф». Маю багато нагород, медалей, кубків, грамот і навіть «Гран-прі». Близько року займаюся дзюдо. Вже займав призові місця на чемпіонатах. Стараюся також добре вчитися, окрім того – ходжу до репетитора на англійську. Взагалі у мене дуже насичений день. З понеділка по суботу у мене по два тренування і школа. Додому повертаюся близько 21.00 вечора. Сідаю за уроки і мертвий падаю спати. У неділю відпочиваю. В цей день можу дозволити собі довше поспати, пограти у комп’ютерні ігри, зустрітися з друзями.
-У тебе багато друзів? Про що спілкуєтеся? Де зустрічаєтеся?
- Так, друзів багато. І в школі і на вулиці. Якщо є гроші, то ми любимо ходити в супермаркет – з грошима там є що робити.
У тебе мало вільного часу, але невже ти зовсім не дивишся телевізор?
- Дивлюся. Мультики і серіал «Пес» мені дуже подобається. Там такі кумедні герої і пес класний. Дуже подобаються Максимов і Гнізділов. Особливо Гнізділов смішний.
А як щодо читання?
- Буквально кілька днів тому прочитав половину книги «Чарлі та шоколадна фабрика». Решту треба буде обов’язково дочитати.
А які гурти слухаєш?
- Люблю різну музику.
Про що мрієш?
- Хочу стати відомим спортсменом. Дуже хочу. Тому і стараюся не пропускати тренувань.
А окрім спорту ніяка професія не подобається?
- Для мене спорт – це життя. Стараюся навіть англійську вчити, адже вона може знадобитися. Зараз один спортсмен чернігівський дорослий спеціально вчить англійську мову, бо він часто їздить на змагання за кордон. А в школі він не вчив, тому зараз змушений.
Розкажи цікавий чи курйозний випадок з життя.
- Одного разу я взяв додому атрибути з акробатики – котушки і дощечки. На них я стою і тримаю рівновагу. Взяв, щоб тренуватися вдома. Я позаймався і сів на диван відпочивати, а котушки залишилися на підлозі. В цей час мимо проходив тато. Він говорив по телефону. Він вирішив стати на котушки і як гепнувся – ви б бачили. Впав, лежить і каже по телефону «я зараз передзвоню». Трюк у нього вийшов… А ще був випадок як у мене на тренуванні вкрали гроші і мобільний телефон. А додому треба ж якось було добиратися в інший кінець міста. Я тихенько зайшов у тролейбус і коли підійшла кондуктор, то почав ритися у рюкзаку, ніби шукаю проїзний. А насправді ж у мене нема нічого. Довго рився, врешті кондуктор пішла. Так і доїхав…
Екстримально… Не страшно ввечері додому повертатися одному, адже взимку 21.00 це вже пізній вечір і на вулиці темно.
- Не страшно.
Стільки часу проводиш на тренуваннях, школа, змагання… Як щодо лінощів? Буває, що не хочеться нікуди йти? Як борешся з лінощами?
- Буває всяке. Але я пригадую випадки, коли пропускав тренування і на змаганнях тоді займав погані місця. Тому я намагаюся не пропускати занять і не лінуватися. Також стараюся батьків на розчаровувати, адже вони у всьому мене підтримують і вірять в мене.
А якщо поганий настрій?
- Телефоную друзям і вони мені піднімають настрій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Олена Костриця: “Я допомагаю громадам стати спроможними”
Тобі тільки 9 років, але ти мислиш вже як дорослий. Тому поставлю доросле запитання. Тобі відомо, що в Україні нині війна?
- Так. Я чув, що Росія воює з Україною. Щось там Путін з Порошенком не поділили. Начебто через Крим.
На твою думку, чи правильно робить Україна, що бореться? Можливо, треба було віддати і Донбас і Крим нехай росіянам? Адже стільки людей через це гине.
- На мою думку, треба боротися до кінця.
Спасибі за розмову! Будемо вірити, що твої мрії здійсняться і ти прославиш Україну на спортивній арені на весь світ. Але для цього треба дійсно багато зусиль.
- Дякую. Я докладу максимум зусиль.
Спілкувався Павло Солодовник
МіщенкА