Не наукою єдиною: чернігівські музейники продемонстрували таланти своїх колег (Відео)

«Дівчина в обіймах смерті», портрети, пейзажі та натюрморти. Чернігівські музейники вирішили показати, що вони не тільки добре знають історію, а ще й є митцями. Саме це демонструє тематична виставка, яку відкрили в історичному музеї, що на Валу.

«Цією виставкою ми хотіли показати, що музейні співробітники – надзвичайно талановиті люди, що музей – це великий магніт, який притягує й утримує на своїй орбіті дуже відомих людей. І не тільки організаторів, науковців, але й самі по собі люди могли чимось цікавитись, якісь хобі були. І от ми митців музею і представляємо роботи», — Олена Трухан, старший науковий співробітник історичного музею В.Тарновського.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У селі на Чернігівщині сторічну хату біля вітряка перетворять на музей (Фото)

В експозиції «Митці музею – 125 років натхнення» представлені роботи колишніх співробітників, які до того ж мали хист до написання картин. Усього тут зібрані роботи 9 художників. Серед них можна побачити витвори Івана Рашевського. Він був не лише художником, а й скульптором. Із 1912-го по 21-й рік він керував музеєм. Його роботи тут найстарші. Також тут представлені дві картини Миколи Касперовича, 20-х років, привезені з Національного художнього музею України, що в Києві.

«Це вже початок ХХ століття, це 1910-1920 рр., якраз розквіт авангарду в Європі. Тоді Україна не пасла задніх. Багато напрямів зароджується завдяки українцям. Це такий стиль неовізантистів. Так назвуть його в Парижі, в салоні незалежних художників», — Олена Трухан, старший науковий співробітник історичного музею В.Тарновського.

Олена Трухан каже, що в Україні про Миколу Касперовича починають дізнаватись тільки зараз. Адже ще у 1938 році він був репресований і розстріляний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівські музейники розповіли, які люди 100 років тому цікавилися старовиною

«Майже всі роботи його були знищені. У нас, в Україні є дві роботи, які ми точно знаємо за підписом, що це Касперович. Ще одну чекаємо з Національної академії мистецтв й архітектури. І ще одна робота у Філадельфії та кілька ескізів у Львові. Решта була знищена. Тому зараз ці роботи – на вагу золота», — Олена Трухан, старший науковий співробітник історичного музею В.Тарновського.

Роботи Георгія Петраша, який працював у музеї до початку 60-х років. Був музейним художником-оформлювачем.

«Оця версія про те, що на башті Спаського собору сонячний годинник – це його версія. Він там бачив і знаки Зодіаку, і два оцих панно – це його реконструкція. Він бачив Чернігів ХІІ ст. і Чернігівську фортецю Козацької доби 1750 року», — Олена Трухан, старший науковий співробітник історичного музею В.Тарновського.

Серед інших, у музеї можна побачити реконструкції історика Олександра Бондаря, який також раніше працював у музеї. Саме його ескізи лягли в основу макета, який зараз встановлено на Валу. Не всі роботи, представлені на виставці, – це фонди історичного музею. Частину надав Художній музей імені Григорія Ґалаґана. Сама експозиція буде відкрита для чернігівців до 1 вересня. До цього часу в музеї планують провести тематичні зустрічі з містянами, на яких докладно розповідатимуть про кожного з художників.

Журналіст – Ольга Лазун

Оператор – Дмитро Дриганов

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv