Боротьба за Свободу та Революція Гідності: участь чернігівців, спогади очевидців (Відео)

21 листопада 10 років тому на Майдан Незалежності в Києві вийшли кілька сотень людей, аби висловити свій протест проти рішення влади. Тоді розпочалася Революція Гідності та Свободи, що безпосередньо змінила подальшу долю України.

«Цілу осінь стояли намети на підтримку євроінтеграції. Це такий був громадський рух «Євронаступ». Пізніше наші друзі, мої особисто, поїхали, коли янукович відмовився підписати угоду з Євросоюзом й уклав договір із путіним, що ми керуємося не на Захід, а на Схід. Свідома частина суспільства вирушила брати участь у студентському віче», — громадський діяч Олександр Ясенчук.

«Для мене це було дуже важливим, тому що я хотіла, щоб моя дитина жила в демократичній країні, де важливі демократичні принципи, де важливі права людини, де можлива і боротьба з корупцією, де закони діють. А не просто беруть і б’ють студентів. І це все безкарно. Я хотіла змін у своїй країні.

Це один із поворотних моментів в Україні. Але не можна тоді було по-іншому», — волонтерка Наталія Павленко.

Відтоді Наталія Павленко стала волонтеркою. Вона допомагала пораненим.

«Я допомагала медично. Хоча в мене не було медичної освіти. Просто я вміла надавати першу медичну допомогу і я просто медикам допомагала», — каже вона.

«Саме тоді й зародився той волонтерський рух, який зараз великою мірою підтримує армію. Саме тоді почали збирати допомогу на підтримку мітингувальникам у Києві, з Чернігова їхали фури з одягом, різними зігріваючими речами, кавою, навіть із шоломами. Так і люди. Люди, які їхали як добровольці саме для оборони Майдану.

Тобто Чернігів – це був такий хаб, де збиралися як і волонтерка, так і підтримка людей», — громадський діяч Олександр Ясенчук.

Проте тоді найстрашнішими подіями на Майдані були лютневі.

«Дуже страшний день був, я тоді, напевно, вперше в житті відчувала страх. Саме такий тваринний, дуже сильний страх. Тому що люди навкруги гинули. Кулі літали над головою», — волонтерка Наталія Павленко.

«Проти них була застосована невмотивована агресія. Їх побили. Побили беркутівці. Як тепер відомо, це було зроблено за наказом Льовочкіна з метою провокацій конфліктів. Росія намагалася розпалити вогонь – вогонь ненависті всередині України», — громадський діяч Олександр Ясенчук.

Тодішня влада влаштовувала переслідування учасників Майдану та намагалася вгамувати протест людей.

«У Чернігові чимало людей почали ставати об’єктом зацікавлення правоохоронних органів. І дійти їм уже додому – це було певною мірою ризиковано.

Тоді міліція почала відстежувати їхні кроки, біля будинків чергували тіхушники», — громадський діяч Олександр Ясенчук.

Багато чернігівців і жителів області брали участь у цьому протесті проти тодішньої влади, а коли країна-агресор пішла з війною на Україну, стали на оборону нашої країни. Дехто з них загинув, захищаючи Україну зараз, проте їхні імена назавжди залишаться в пам’яті як імена справжніх борців за незалежність.

«Віктор Панаско (Іранець), який був одним із дієвих людей, який був сотником «Правого сектору» на Майдані і був одним із комендантів, здається, профспілок. Не можна не згадати Андрія Кудабекова, який був в Афганській сотні, і, скажімо так, аргументовано доводив чернігівським організаторам антимайдану, що будь-яке насильство може зумовити насильство у відповідь, тому треба поводитися чемно і політкоректно», — громадський діяч Олександр Ясенчук.

Революція Гідності була проти корупції та свавілля тодішньої влади. Вона об’єднала українців. І події сьогодення продовжують об’єднувати наш народ, доводячи його незламність.

Журналіст: Оксана Замятіна
Оператор: Сергій Бутько