Від сушіння книжок на стадіоні до сучасних закладів: трансформація культурної галузі в Кіптівській громаді

Галузь культури насправді особлива. Багато років було заведено фінансувати її за залишковим принципом. Особливо тяжко працівникам цієї сфери доводилося в сільській місцевості, бо клуби, де вони, звісно, були, взимку не опалювали, грошей на сценічні костюми, поїздки чи на інші потрібні витрати ніколи не було. І це ще не найбільш жахлива картина.

У подібному стані культурну галузь успадкувала й Кіптівська громада. Аби стало зрозуміліше, голова громади Володимир Кучма навів приклад, як було у селі Прогрес.

«У них бібліотека вся згнила. Уявіть собі картину: в бібліотеці стелажі накриті шифером. Бо даху немає, а бібліотекар вирішила зберегти бібліотечний фонд і самотужки попривозила шматки шиферу та понакривала стелажі. 

Підлоги теж не було. То дощ чи сніг стікали по шиферу вниз. І коли я прийшов у той заклад, то в мене аж грудка в горлі стала: як так?

Спершу треба було пересушити всі книжки. У нас можна було бачити, як на стадіоні, прилеглій території до будинку культури, сушили книжки. Сонце світить, дівчата ходять, сторінки перегортають…

Не кращою була ситуація й в інших бібліотечних і культурних закладах», – у коментарі для ЧЕline зазначив Володимир Кучма.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Весільні, сюжетні та незвичні: в музеї на Чернігівщині зібрали унікальну колекцію рушників

Тож із перших днів утворення громади особлива увага була приділена культурній галузі. Насамперед визначалися, які заклади треба ремонтувати насамперед і до яких підводити тепло, аби їх могли відвідувати люди.

«Ми визначилися, що зробимо в Кіптях і в Прогресі. В Прогресі, бо там у нас майже вся молодь – там у нас опорна школа і люди, які звикли читати, це співробітники інституту агропромислового виробництва.

Відремонтували в Прогресі Будинок культури, хоча в ньому ще залу глядацьку треба переробити. Бібліотеку зробили, провели тепло, воду. Словом, створили всі умови, які потрібні для належної роботи закладу. Дітки почали той заклад відвідувати, гуртки різні є, зробили комп’ютерний клас. Створили всі можливості.

Району немає, але люди живі є, їх треба десь збирати та проводити для них різні заходи, спілкуватися. Тож було прийнято рішення робити в Кіптях не просто Будинок культури, а такий собі культурно-діловий центр, у якому надаватимуть послуги, буде сільська рада в одному з приміщень, конференц-зала, щоб було де переговорити з делегацією, яка приїздить до нас. І глядацька зала, де проводимо для громади різні заходи», – розповів голова громади.

Але відремонтувати заклади та зробити опалення – це одна справа. Геть інша – наповнити будівлі змістом. Потрібна була людина, яка «оживила» б галузь.

«Очолити її я запросив Ірину Дубик. Вона взялася, і мені дуже приємно, що через п’ять років, відколи існує громада, про Кіпті знають у Міністерстві культури, обласному управлінні культури та всі, з ким співпрацюємо.

Для Ірини Дубик розвиток культурної, молодіжної та спортивної галузей у громаді – не просто робота, а сенс життя. Компетентна в усіх культурних напрямах, вміє зібрати довкола себе людей, знайти з ними спільну мову, вміє з молоддю працювати», – зауважив Володимир Кучма.

Звісно, пандемія внесла корективи в роботу галузі. Адже в такому форматі, як раніше, фестивалі та заходи нині не проводять. Хоча вихід із ситуації все одно знаходять, і творчі працівники не сидять склавши руки.

«Два роки тому ми провели на всеукраїнському рівні фестиваль «Осінній Fest» у Кіптівській громаді. Це було прекрасне свято, яке ми не маємо права втратити. Через рік пандемії ми його не проводили в тому форматі, в якому воно повинно було бути. Але ми розуміли: якщо його не проведемо взагалі, то втратимо фестиваль. Люди забудуть, бо це природно. Цьогоріч ми готувалися провести його як треба. Але знову були введені карантинні обмеження, і ми вимушені були провести його в режимі онлайн. І як бачимо, культура теж може працювати в режимі онлайн. Частина учасників десь була виведена зонально та проведена на території, але в обмеженій кількості людей із дотриманням усіх вимог – кількісних, санітарних норм, маскових тощо. А щось відбувалося в режимі онлайн. Але «Осінній Fest» у нас упродовж двох чи навіть трьох місяців був весь час на вустах у всіх. Ми розіслали запрошення, де було чітко зазначено, що проводитиметься в онлайн-режимі. І все цікаво відбулося, і нагородження було, переможців визначили. Тож якщо є бажання, можна робити все. Навіть якщо не знаєш, то експериментуєш, адже це кроки для розвитку громади.

А можна просто сказати: «Та ні, зараз карантин, то яка робота може бути». І я на те нічого не міг би заперечити», – переконаний очільник громади.

За його словами, з молодіжною та спортивною сферами в громаді теж усе гаразд.

«У Прогресі до об’єднання було занедбане футбольне поле. На сьогодні все там зроблено, причому не за якоюсь державною програмою, поле збудували своїми руками, із залученням молоді та жителів, небайдужих ентузіастів. І в нас сьогодні є дві футбольні команди. Торік ми взагалі були лідерами в районі Козелецькому, коли ще був. Цього року вже в Чернігівському районі ми зайняли третє чи четверте місце. Вважаю, що це високий показник. І не тільки через місце. А тому, що ми можемо організувати задумане. Адже спорт – це залучення людей до активного здорового способу життя. І це все виконуємо», – сказав Володимир Кучма.

Здавалося б, уже багато чого зроблено і можна перепочити. Аж ні, тупцювання на місці – не для Кіптівської громади! Наразі тут шукають нові форми роботи, зокрема прагнуть якнайшвидше створити центр культурних послуг.

Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv