Люди: Вибухова життєва суміш і «компот парадоксів» Владислави Кириченко зі Сновська
Щоденний рух уперед, саморозвиток і непохитна віра в себе. 19-річна студентка із Сновська Владислава Кириченко має «вибуховий» набір життєвих уявлень, занять і мрій. Дівчина встигає поєднувати навчання, роботу, громадську діяльність, ще й відкрила власний інструментально-музичний гурток.
Про активні стежини Владислави Кириченко – в нашій рубриці «Люди».
Отже, давайте знайомитися ближче.
«Навчатися, працювати, вдосконалювати себе – я постійно повторюю ці «мантри».
Кириченко Владислава
Мені 19 років. Досі не вірю в це. Народилася в місті Сновськ (тодішній Щорс) і дуже рада, що народилася саме тут. Адже Сновськ особливий: тихий, спокійний і затишний. Навчалася в Сновській ЗОШ №2, майже 10 років відвідувала танцювальний колектив «Ягідки» та закінчила музичну школу ім. Рахліна. Нині навчаюсь у Таврійському національному університеті ім. В. Вернадського (м. Київ) на факультеті філології та журналістики.
Родина в мене звичайна: мама Оксана, батько Павло та брат Кирило. Ми дуже любимо одне одного і завжди підтримуємо, адже сім’я – найголовніше в нашому житті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: про дитячі мрії, спорт і мотивацію фітнес-тренера Олени Ретюнських
Ділюся п’ятьма цікавими фактами про себе:
— я зовсім не вживаю молока, але молочні продукти вживаю всі;
— дуже люблю милуватися зміями, але до нестями їх боюся, навіть торкнутися;
— ласунка;
— не можу розмовляти без слова-паразита «типу»;
— люблю їсти тараньку та запивати вишневим компотом.
Я дуже активна дівчина. Мені завжди потрібні якісь проєкти, конкурси, сцена. Не маю якогось конкретно визначеного хобі – люблю і співати, і танцювати, і грати на фортепіано, і знімати відео. Зараз я входжу до складу Культурного департаменту свого університету, відкрила власний інструментально-музичний гурток. Завжди чимось зайнята і мені цей життєвий «движ» дуже подобається.
Пишаюся всіма життєвими здобутками та перемогами.
Навчатися, працювати, вдосконалювати себе – я постійно повторюю ці «мантри».
Щастя – коли задоволений власним життям. Я себе вважаю щасливою людиною, адже моя родина здорова, я маю багато друзів, на яких можу розраховувати. Моє життя прекрасне.
Ніколи у своєму житті ні про що не шкодую. Все що робиться – на краще.
Усі люди відносно однакові, тому рівнятися на когось не потрібно. Кожен є індивідуальним. Можливо, хтось краще малює, але погано співає, в когось волосся класне, а в когось очі чарівні. Кожен має свої якості, які ми повинні цінувати. Мене дуже мотивує мама. Лише вона розуміє, наскільки мені буває тяжко. Вона мене завжди підтримує. Мама в мене вірить.
Слово «комфорт» для кожного має різне значення. Для когось – це щось матеріальне, для когось – емоційне. Комусь треба заробляти $100 000 і цього буде замало, а комусь буде достатньо маленької квартири, поруч кохану людину, а грошей взагалі не потрібно, і в них буде все добре.
У майбутньому хотілось би бачити нашу країну, яка процвітає, піклується про кожного громадянина, має гарну економіку та медицину. І це все можливо. Український народ сильний духом. Якщо знайти потрібну людину, яка очолила б державу, то Україна жила б чудово!
Скоро новорічні свята. Але зараз починається сесія, тому дуже хочеться вже скоріш скласти всі заліки, іспити й почати готуватися до новорічних свят. Новий рік я хочу зустріти із сім’єю, а потім святкувати зі своїми друзями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «У мене слово «театр» викликало тремтіння»: актриса «Чорного квадрата» Ірина Гатун – про шлях на велику сцену
Я дуже люблю мандрувати різними країнами. Відвідала вже Польщу два рази, Австрію, Угорщину, Туреччину. Дуже хочу побувати в Китаї та на Кіпрі.
Я не в захваті від сучасних коронавірусних реалій. По всій країні відбувається примусове щеплення. Як далі жити, існувати, якщо навіть до магазину без вакцини не можна? Кожен повинен сам обирати, як боротися з хворобою.
Я дуже люблю своє рідне місто Сновськ, особливо рідні ліси. В мене дідусь та бабуся живуть поруч із лісом, тому я майже все дитинство провела там. Це прекрасне місце, в якому можна залишитися наодинці зі своїми думками та побути разом із живою природою.
Щоправда, в Сновську не вистачає розваг для нашої молоді (центри, кіно, клуби).
Сучасна молодь особлива і дуже швидко всього вчиться. Я дуже рада, що підлітки стрімко сприймають навколишній світ і пробують самостійно вивчити правила життя. Хочеться, щоб всі ми якнайдовше почувалися дітьми, адже цей прекрасний період надто швидко минає. Зокрема в нинішню турбулентну епоху кардинальних змін і перетворень.
Спілкувався Павло Солодовник
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv