Слово «справедливість» можна сміливо вносити в словник архаїзмів. Адже дедалі частіше це слово плюндрують і воно втрачає свою значимість. Яскравий приклад – фінал судової справи народного депутата України Валерія Давиденка проти Чернігівської міської ради та телеканалу «Дитинець».
Деснянський районний суд Чернігова виніс вердикт: у задоволенні позову відмовлено.
Нагадаємо, позивач вимагав спростувати неправдиву інформацію щодо його причетності до незаконних лазень на березі Десни. Адже таку інформацію на одній із нарад ще в липні озвучив міський голова Владислав Атрошенко.
Сторони вже втретє зустрілись у залі суду. Як свідка до цього допитали і Владислава Атрошенка.
«Мені його представляли як помічника народного депутата Давиденка. Я цього не перевіряв. Я не вважаю, що це суттєво», — чернігівський міський голова Владислав Атрошенко.
Міський голова у залі суду визнав, що немає жодних доказів сказаному на нараді – хоч як би це парадоксально звучало, але свою публічну заяву він зробив на основі чуток.
Попри наявність вичерпної інформації у справі, на попередньому засіданні сталася доволі показова річ. У судових дебатах, які зазвичай не переривають, зробили перерву.
Було оголошено суддівський тайм-аут до наступного понеділка. «Чарівний тиждень» усе змінив. Представник відповідача почав говорити абсурдні речі.
«У жодному випадку він не мав на меті образити конкретну особу, або позивач побачив у висловах ті фарби, яких взагалі не було, або в свою чергу намагався тиснути на органи місцевого самоврядування та ЗМІ», — представник ЧМР і ТОВ «Телерадіоорганізації Ліга» Дмитро Федоров.
-Ми не говоримо про образу, ми говоримо про неправду, недостовірність.
Суддя ж вирішив, що подана міським головою інформація не стосується діяльності Валерія Давиденка як нардепа, а тому й не зачіпає його честі, гідності та ділової репутації.
«Право на відповідь і на спростування інформації належить лише тій особі, на яку поширено інформацію. Поширення інформації про те, що особа, яка експлуатує лазні, є помічником народного депутата, необхідно розцінювати не як повідомлення про факт, а як оціночне судження, тобто порівняння з особою, яка надає позивачу допомогу, проте не пов’язану з його депутатською діяльністю, що не підлягає спростуванню», — суддя Деснянського районного у місті Чернігові суду Вадим Коверзнєв.
Ось вам і Феміда. Напрошується логічний висновок: якщо взяти логіку суду, то відтепер можна виливати цистерну багнюки і оббріхувати будь-кого, приплівши всього-на-всього до слів «зручне» прізвище. І людина з цим прізвищем не зможе захистити свою честь і репутацію, адже …
Представник позивача із рішенням суду категорично не згоден, вважає, що суд дав невірну оцінку аргументам і фактам.
«Суд вважає, що якщо була б поширена неправдива інформація відносно невідомого помічника, якого не існує взагалі, то сам нардеп не має права бути позивачем. Вважаю, рішення є помилковим, буду наполягати на апеляційному оскарженні», — представник народного депутата Валерія Давиденка Микола Торбєєв.
Утім, серед усієї судової тяганини вимальовується одна думка: міському голові справді дозволено все і трохи більше. А брехня та неперевірена інформація від очільника Чернігова може стати звичною справою. Адже не варто забувати давню істину – безкарність породжує вседозволеність.
Журналіст: Аліна Клименко
Оператор: Сергій Бутько
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
