Люди: музичне життя та мальдівські пригоди чернігівця Артура Атрощенка

111-e1594210104441

Із самого дитинства життя чернігівського музиканта Артура Атрощенка пов’язане з гітарою. Композиції у його виконанні ставали саундтреками до українських серіалів, а кавер-версії пісень припали до душі жителям Мальдівських островів.

107797146_714368529296707_8103947724712098984_n

Батько Артура Атрощенка був директором будинку культури в селі Авдіївка Куликівського району. Тому хлопець завжди мав вільний доступ до різноманітних музичних інструментів. Уже з 5 років він пробував грати.

«Мене завжди найбільше тягнуло саме до гітари. Ми грали вдома, тато та його друзі були моїми вчителями. Потім на якийсь час я залишив це заняття, але через певний період потяг до гри повернувся і більше ніколи не полишав мене», – ділиться Артур.

Паралельно зі звичайною, він закінчив музичну школу. Але вчитися далі в цьому напрямку не пішов. Закінчив Комерційний технікум. Тільки після цього вирішив знову повернутися до музики.

107475850_2881580131952480_872043294934225270_n

«Я навіть склав усі іспити та вступив до музичного училища, але тоді там не було викладача з електрогітари. А я дуже хотів йти вчитися саме за цим напрямком, адже класична гітара кардинально відрізняється. На ній не можна зіграти поп, джаз або рок», – розповідає музикант.

Майже одночасно йому запропонували працювати в Дитячому обласному палаці для дітей та юнацтва звукорежисером. Саме роботі хлопець надав перевагу і не пішов вчитися до училища через те, що прагнув фінансової незалежності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: співуча Юлія Литвин

«Мені було 18 років. Я вирішив, що, оскільки того вчителя, який мені потрібен, там нема, то буду розвиватися сам. Тоді я вже мав певні музичні смаки та був прихильником деяких відомих музикантів, у яких мені хотілось вчитися. Передивлявся їхні відеоуроки, демонстрації, кліпи. Я займався кожного дня по 3-4 години, ставив собі цілі. Тим більше, що навчанню сприяла й моя робота. По-перше, вона була повністю пов’язана з музикою. По-друге, я мав достатньо часу, аби займатися гітарою. На той час для мене не був важливий розмір зарплати. Вона була невелика, але грошей на основні потреби вистачало», – згадує Артур Атрощенко.

Музикант пропрацював там 8 років. За цей час встиг створити чимало проєктів. Був учасником рок-метал-групи. Вона й дала поштовх саме професійному становленню артиста. Згодом ця група розпалася через різні побутові проблеми її учасників.

107800317_306865083775046_4332239324430912355_n

Ще одним відомим у Чернігові проєктом є гурт «LiveN». Його Артур створив разом зі своїм другом Олександром Козянком. Саме його нікнеймом і назвали гурт.

На початку діяльності вони грали кавери. А потім виявилося, що Олександр пише пісні. Так з’явився творчий тандем. На другий рік існування гурту вони зібрали повний склад і записали перші пісні на професійній студії звукозапису.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Сімейні концерти та секрети виховання від успішної матері трьох дітей Вікторії Христюк

Зараз «LiveN» на творчій паузі. Причиною цього знову ж таки стали побутові обставини учасників.

Утім, за час своєї активної діяльності гурт встиг написати стільки авторських пісень, що їх вистачило б більше, ніж на студійний альбом. Також вони записали повноформатний концерт у live-форматі.

Місцем його проведення стало підвальне приміщення Чернігівського обласного художнього музею імені Г. Ґалаґана. Пошуком локації займався співзасновник гурту разом зі своєю дівчиною.

107896611_3012254565489528_3725701637025151740_n

«Підготовкою приміщення ми займалися кілька тижнів. Спочатку хотіли робити у якомусь красивому місці або незвичному, потім вирішили обрати щось гранжеве. У тому підвалі ми самі все прибирали, тягали піддони, брили, камені. З вечора все прибирали. Потім у день запису концерту знову розбирали завали. Коли з телебачення приїхали його працівники і почали встановлювати світло та камери, то ми вже були дуже втомлені», –  пригадує Артур.

Із піснею «Янгол» вони їздили на один із центральних українських каналів, де грали її в прямому ефірі.

Також композиції гурту «LiveN» стали саундтреками до серіалу «Київ вдень та вночі».

«Нам там нічого не платили. Монетизація за використання авторських прав настільки маленька, що я й не пам’ятаю, скільки. Пісню нашу тоді начебто взяли, ми підписали всі документи, якими надали їм право на використання цієї музики. Але нам сказали, що ще не факт, що її використають. Я випадково дізнався про те, що пісня прозвучала в серіалі. Це було після його виходу в ефір. Потім ми періодично моніторили цей серіал і звертали увагу, що наші пісні звучать там досить часто», – каже музикант.

107940970_305671653975769_2602464805547743962_n

Окрім цього, гурт «LiveN» запрошували до участі у фестивалі «Kyiv Music Days». Там вони виступали на одній сцені з «ТНМК», «ADAM» та іншими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди. Марина Шикалова: творчість, що «вибухнула» разом із війною

Паралельно з гуртом «LiveN» народився і кавер-дует «Duendo».

«Спершу я не сприймав його серйозно. Ми з вокалісткою просто виступали для душі в різних закладах. А коли «LiveN» став на паузу, то я почав більше уваги приділяти саме цьому дуету і виділяв на нього максимум часу», – зазначає Артур Атрошенко.

Друзі музиканта часто пропонували йому поїхати на заробітки за кордон. Але він довго вагався. Утім, коли діяльність «LiveN» призупинилася, а «Duendo» почав набирати популярність, вокалістка дуету запропонувала поїхати працювати за контрактом.

«Тоді я зрозумів, що годі відмовлятись. Почав підтягувати свою англійську і ми взялися розсилати свої заявки в різні агентства. Відповіді не було кілька місяців. А потім, в одну мить, нам запропонували поїхати до Кореї, Китаю та на Мальдіви. Умови всюди були майже однакові. Ми вирішили їхати на Мальдіви», – розповідає Артур.

107951559_315236789867563_4476251443633793055_n

Працювали від агентства, яке розташоване на самих Мальдівах. Артур каже, що враження від подорожі йому запам’ятаються на все життя. Перше, що йому сподобалось, – це доброзичливість місцевих жителів та їхній менталітет. Після насиченого робочого дня вони завжди знаходять сили на те, аби зібратись разом і розважитись.

«Місцеві працюють здебільшого на брудній роботі. Вони важко трудяться кожного дня, а потім ввечері збираються та грають у волейбол, футбол. Наші люди після роботи надають перевагу пасивному відпочинку, а мальдівці дуже активні. Завжди усміхаються, співають місцеві пісні. Ми від них дуже відрізняємось», – пригадує Артур.

Нашим артистам навіть довелося вивчити мальдівську пісню. Місцеві так хотіли, аби Артур та його напарниця Оксана заспівали їм, що музиканти таки виконали композицію.

«Вони скинули посилання пісню, але прочитати оригінальний текст було нереально, оскільки їхній алфавіт складається з ієрогліфів. Тому Оксана на слух переписувала собі транскрипцію нашими буквами, вчила і потім співала», – розповідає Артур Атрощенко.

Ще однією цікавинкою він називає тамтешній дорожній рух. У столиці країни Мале дуже жвавий рух і неймовірна кількість мопедів. Правил там нема, так само, як і світлофорів. Водночас аварій на Мальдівах менше, ніж в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Женя Скрудж про натхнення «Нірваною», розчарування в шоу-бізнесі та відеоігри

107957460_798887020937004_8166269040081444285_n

«Основний спосіб пересування – це скутери та мопеди. Їх там просто тисячі. Тому що в них багато вузьких вуличок, де машина просто не проїде. Автомобілями користуються одиниці і це здебільшого багаті люди. Між островами вони пересуваються яхтами або спеціальним літаком, який може сідати на воду. Переліт в одну сторону на них коштує 200 доларів. Нам компанія-роботодавець оплачувала один переліт туди і назад на місяць. Це робилося для того, щоб у європейців не спрацьовував «синдром острова». Тобто океан психологічно тисне на людину. У мене він з’явився через два місяці, бо я нікуди не вилітав», – каже Артур.

Синдром виникає ще й через те, що на острови на Мальдівах дуже маленькі. Там нема магазинів, аптек чи лікарень. Розваг також небагато, адже кожен острів – це окремий курорт. Аби потрапити в цивілізацію, то треба їхати до столиці.

Окрім цього, на Мальдівах нема такого поняття, як заспокійливі препарати.

108152630_1218898278444542_3496491972679146236_n

«Скільки я їм показував на телефоні, намагався пояснити, вони не розуміють, що це таке. Тобто мальдівці не нервують. Вони радісні, попри те, що рівень життя в них досить низький. Вони люблять свою країну, культуру і дуже патріотичні», – пояснює артист.

На Мальдівах п’ятниця вважається священною, коли зачинаються всі крамниці, не надаються жодні послуги. Але цього дня в них заведено збиратись і танцювати.

«Вони вдягають національні вбрання, беруть барабани і під них танцюють та співають. Кожної п’ятниці вони виконували «Боду беру-шоу». На курорті це вже стало розвагою для гостей, але мені місцеві розповідали, що традиція з танцями існувала ще до того, як у них на островах почали з’являтись туристи», – зазначає артист.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Золотий голос обласного радіо Віра Лисиця про життя та професійні секрети

На Мальдівах Артур Атрощенко пробув п’ять із половиною місяців. Довелося виїхати раніше через ситуацію з коронавірусом. В останні дні перед вильотом чернігівські артисти грали лише для персоналу готелю, оскільки курорт був вже пустим.

108199932_269197554526687_8905003468208314364_n

Переліт до України був важким, із великою кількістю пересадок. Він тривав близько доби. Тепер музикант мріє про те, щоб знову повернутися працювати на Мальдівах.

«Коли я туди їхав, то дружина дала мені монетку і сказала кинути її в океан, щоб знову повернутися. Я не забув, через 5 місяців знайшов її у гаманці і зробив так, як вона мені сказала. Тому думаю, що повернусь», – ділиться музикант.

Також серед планів Артура Атрощенка й робочі поїздки до інших країн. Окрім цього, він мріє про відновлення діяльності гурту «LiveN».

Ольга Лазун

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

загрузка...

Немає коментарів

Leave a Comment

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register