Творчість – це моє життя. Саме так характеризує свою діяльність чернігівець Сергій Гончаренко, який поєднує в собі таланти співака, танцівника, поета та художника.
Сергій розповідає, що не може провести і дня, не займаючись творчістю, адже така «бездіяльність» призводить до втрати барв і смаку життя. До того ж вона рятує хлопця від депресій і життєвих переживань.
«Звідки береться натхнення, я чесно кажучи, не знаю. Просто мені було б нудно, якби я нічим не займався. Тому це така, мабуть, потреба щось створювати, чимось ділитися зі світом», – розповідає Сергій Гончаренко.
Одним із найулюбленіших занять Сергій називає малювання. Зараз на рахунку художника вже більше сотні картин. Він розповідає, що іноді ідеї приходять просто посеред ночі. Тоді хлопець одразу ж береться за олівець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Олена Гірченко про альтернативну освіту, детектор брехні та закордонні вояжі
«Іноді я прокидаюсь уночі та бачу в себе перед очима картинку. Одразу ж намагаюсь намалювати ескіз і тільки тоді йду спати, щоб не забути нічого. А вранці прокидаюся і починаю малювати з пам’яті. Таким чином з’явилися, наприклад, мої картини «Душа кричить, а лик мовчить» і «Ніч фантазій». Вночі краще малювати, бо тоді більше вільного часу», – ділиться Сергій.
Та мало не найулюбленішим своїм творінням художник вважає картину, на якій зображена його мама. Каже, що сюди він вклав не тільки свій талант, а й душу та безмежну любов до найріднішої людини.
Нещодавно він зареєстрував свої картини у французькому онлайн-журналі, де митці з усього світу оцінюють роботи своїх колег і можуть листуватися одне з одним.
А от професійно до музики Сергій долучився, коли вступав до Ніжинського училища культури. Тоді хлопець вирішив займатися духовими інструментами, хоча ніколи навіть і не думав про це.
«Це трошки для мене дикувато, але духові інструменти мене цікавили ще з дитинства. В одну мить я побачив музиканта з трубою, який грав. І мене так вразив той звук і відлуння від звуків труби. Це мене просто заворожувало», – згадує Сергій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Хімія життя Андрія Семироза
Займатись на трубі музикант-початківець міг мало не цілодобово, так йому це подобалось. Але, вивчивши твори за програмою, він зрозумів, що на цьому зростання припинилося, і Сергію стало нудно. Тому він вирішив спробувати себе у вокалі.
«Пішов я займатися до хору «Народна криниця». Я прийшов на прослуховування, після чого побачив, що викладачі дуже вражені. Я не зрозумів, чому, але потім виявилося, що їм дуже сподобалося. Отак я став вокалістом», – каже Сергій.
Зараз співак виконує здебільшого академічні твори. Каже, що пробував естрадні пісні, але якось не задалося. Зараз на його рахунку близько 30 пісень на вірші різних чернігівських авторів. Каже, що іноді й сам полюбляє писати вірші, але наразі піснями вони не стали.
Сергій Гончаренко бере участь у багатьох конкурсах і займає там призові місця. Нещодавно став учасником проекту «Чернігів the best».
Сергій розповідає, що своїми успіхами він завдячує не численним талантам, а насамперед клопіткій праці. Каже, ніколи не говорив «я не хочу» чи «я не можу». Не обійшлося тут і без підтримки рідних та близьких.
«Без родини ми ніхто. Іноді мені навіть достатньо просто почути рідний голос, щоб відновити свої сили та знову рухатись вперед», – наголошує Сергій.
Але найбільше він завдячує своїй мамі, адже саме з її легкої руки хлопець і відкрив у собі безліч талантів.
