Люди: Сергій Кнуренко про «Шанхай», конфлікт з Атрошенком і пройдисвітів у політиці

2018-07-28_150257

Гість рубрики «Люди» – чернігівський підприємець і громадський діяч Сергій Кнуренко.

завантаження (4)Сергію Вікторовичу, відомо, що ви родом не з Чернігова. Розкажіть про свою малу Батьківщину і як потрапили до нашого міста?

Я родом з Сибіру, а саме місто Кемерово. А там Кнуренки з’явилися з Сумщини. Там закінчив школу, відслужив в армії. Навчався в Кузбаському політехнічному інституті, звідти перевівся до Київського інженерно-будівельного інституту, водночас почав працювати інженером-радіометристом на Чорнобильській станції, там отримав квартиру в Славутичі, де й мешкав сім років. Оскільки Славутич поряд з Черніговом, в подальшому пов’язав своє життя саме з цим містом.

Чому і коли ви пішли в бізнес?

У Славутичі ще студентом я пішов працювати у фірму, яка торгувала на біржі. Там мені довелося багато чого вивчити. Навчитися працювати, по телефону вирішувати питання по всьому колишньому радянському Союзу, через які комусь доводилося б далеко їхати. Тоді я і став підприємцем. Це був десь 1992 рік. Далі займався всім підряд. Маю на увазі торгівлю. Тоді дуже швидко змінювались ціни, інфляція стрибала і це дозволяло, якщо бути швидким, купити в одному місці, а продати в другому, і на цій інфляції заробляти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Кондуктор Геннадій Буймистренко – про «зайців», про «табу» в тролейбусі та про новації в роботі

Розкажіть про боулінг-клуб «Світлофор». Його минуле і сьогодення?

Ідея виникла десь у 2000-му році. На той момент я мріяв про створення готельного комплексу під назвою «Гауді». Це мій улюблений архітектор, іспанець, який створював визначні речі в архітектурі. Боулінг мав бути там просто складовою. Але із загальним проектом не склалося, проте ідея самого боулінгу вже була визначна. По Україні він був десь п’ятий чи шостий. Зараз там є довготривалий акціонерний конфлікт, що виник свого часу через мої ж помилки. Я роздавав акції, мабуть, не тим людям. Так от, в умовах цього конфлікту дуже важко щось розвивати. І тому було прийнято рішення зробити з нього просто офісний центр.

Ставлення до політики? Чи в політиці ви зараз?

Українська політична аристократія була винищена за радянських часів, і том не маючи еліти, до політики, на жаль, пролазять різні пройдисвіти, що фарбуються під модний політичний колір. Я до цієї політики не доріс або, мабуть, я взагалі не є політиком. Це одне. І інше – є така китайська мудрість: якщо ти не маєш у всьому порядку, включаючи – родину, бізнес, просто стосунки, то не маєш права бути провідником. Зокрема і в політиці. Мої стосунки не є взірцем, вони не можуть бути прикладом для наслідування, я дуже багато зробив у житті помилок. Настільки багато, що не знаю, скільки років ще буду їх виправляти. І тому я не є взірцем, тож не можу вказувати іншим, як треба жити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: історія динамічного життя чернігівця Артема Пунтуса

Ваша участь у громадській діяльності?

Громадською діяльністю може займатись будь-яка небайдужа людина. Такою є і я. Я весь минулий рік долучався до акцій громадської непокори, невдоволення корумпованістю влади. Були також різні ініціативи, наприклад створення на «Ремзаводі» великого спорткомплексу. Я вже заявив про готовність передати три приміщення під цю ідею. Є бажання, щоб долучилася влада, але, на жаль, цього сьогодні не відбувається.

завантаженняРозкажіть про торговельний майданчик «Шанхай» як проект?

Торгівля – це одна зі складових у розвитку туризму. Вважаю, що найбільш нереалізований потенціал Чернігова – це туризм. Торгівля може створити туристичну галузь економіки. У 2013-му намагалися створити цей проект. Переважно займались мої партнери, не я особисто. Але, на жаль, війна зупинила його реалізацію.

Чи є у вас конфлікт із міським головою Владиславом Атрошенком?

Чомусь про цей, так би мовити, як ви кажете, конфлікт знають усі, хоча я мовчу і нічого не кажу. Але чомусь усі знають.

То він є чи його немає?

У мене особисто немає. Бо я звик, що в Україні є підхід «своїм усе, а ворогам – закон». А ворогами є ті, хто не підкорився. Непідконтрольні. Це не тільки в Чернігові. Це всюди в Україні. Бездіяльність правоохоронної системи спокушає людей, зокрема владу, користуватися тими можливостями, які в кого є. У влади більше можливостей. Наприклад, сказати «Водоканалу» перекрити нам воду і так далі. І оця спокуса, коли по руках не б’є правоохоронна система, дає можливість людям вирішувати свої питання на власний розсуд. Я роблю акцент, що це стосується не тільки Чернігова. Це стосується всієї України. Я не зациклювався б на Чернігові, наче в нас не так, як у інших регіонах. Усе так само! Але ми маємо це змінювати!

Олег Дешура

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register